Постійний дзвін у вухах

Хлопець 24 роки. Скарги на дзвін у вухах у тиші, більше зліва, оніміння правої половини тіла від стопи до вуха. Дзвін турбує понад півроку постійно. Крім цього, після перенесення дров у підвалі з низькою стелею в положенні із зігнутою шиєю, почала німіти вся права половина тіла. На момент візиту до мене, ще проходить лікування у невролога, оніміння залишилося тільки на правому вусі, пальцях правої руки і ноги.

постійний дзвін у вухах і остеопатія Об'єктивне обстеження: нахил голови вперед із флексією в шиї спричиняє посилення шуму у вухах і тягнучий біль у ділянці шийно-грудного переходу, більше праворуч. Поворот вліво викликає посилення шуму в лівому вусі, значно меншою мірою, ніж у правому.
Тести натягу нервів позитивні, SLUMP тест викликає появу тягнучого відчуття в шийно-грудному переході. Рухливість нервів плечового сплетення праворуч менша, ніж ліворуч. Під час пальпації відзначається невелика болючість м'язів нижньошийного і верхньогрудного відділів.

Діагноз: дзвін у вухах шийного походження, цервікогенний тинітус низької інтенсивності, турбує тільки в тиші. Плюс, наслідки травматичного порушення рухливості нервових тканин у зоні шийно-грудного переходу. Перевантаження тривалим, незручним положенням максимального згинання з додатковим обтяженням у руках.

Лікування: нейродинамічні техніки ковзання для поліпшення рухливості нервових тканин, мобілізації для фасеткових суглобів шийного відділу до повного зникнення болей під час рухів, мобілізація верхньошийного відділу усуває посилення дзенькоту у вухах під час нахилу вперед і повороту вліво.

Результати: поступове зникнення симптоматики після двох місяців 1-2 сеансів на тиждень. Найшвидше вдалося домогтися повністю безболісних рухів у шийному відділі. Потім зникло оніміння (тут дуже допомогла відповідальність хворого і регулярне виконання домашніх вправ). Найдовше тримається шум у вухах, його інтенсивність помітно зменшилася (перестав заважати спати), перестав посилюватися при нахилі вперед. Триває робота з невеликим посиленням дзвону під час повороту ліворуч (після сеансу цей симптом зникає повністю, але потім повертається в невеликому обсязі). Залишається деякий фоновий шум, який помічається, якщо звернути на нього увагу.

Дзвін у вухах і остеопатія. Висновки.

Вкрай цікавий своєю комплексністю і заплутаністю випадок. Одночасна наявність і постійного дзвону у вухах, і транзиторного порушення нервової провідності, і болісних обмежень рухливості в шийному відділі хребта. Відповідно ситуації і методи лікування були обрані такі різні.
Ще цей випадок ілюструє можливість наявності шуму у вухах шийного походження і механічного характеру (інтенсивність шуму змінювалася під час рухів у шиї), а також його лікування відповідними остеопатичними методами.
Також хочеться відзначити м'якість, плавність і відповідно безпеку обраних методів. Зовсім не застосовувалися високошвидкісні маніпуляції костоправного типу. Все робилося іншими методами з мінімальним необхідним зусиллям.