М'язово-енергетичні техніки

MUSCLE ENERGY TECHNIQUE

М'язово-енергетичні техніки - це система мануальної терапії для лікування рухових порушень, що поєднує в собі точність пасивної мобілізації з ефективністю, безпекою та специфічністю терапії перенавчанням і лікувальної фізкультури. Терапевт локалізує і контролює процедури, пацієнт же в цей час, відповідно до інструкцій лікаря, відповідає йому коригувальними зусиллями та енергією.

Незважаючи на те, що обидва ці методи розвивалися незалежно один від одного, європейська техніка постізометрична релаксація (ПІР, Льюїт, 1985) має багато спільного з ТЕМ. Між ПІР і ТЕМ існують, водночас, деякі важливі відмінності, незважаючи на те, що багато лікувальних позицій мають дуже схожий вигляд. Техніка ПІР сконцентрована на скутості великих м'язових груп або м'язових волокон, і для лікування цієї скутості в ній використовують майже максимальні скорочувальні зусилля. Завдання ТЕМ - робота з обмеженням діапазону свободи суглоба, тому зусилля, які використовують, варіюють від легких (грами або унції) до помірних і точно контролюються для того, щоб вплив був спрямований на конкретний суглоб і відновлення його нормальної рухливості.
И случай из практики:
■ Біль у низу спини та крижово-клубова дисфункція

За останні 20 років розуміння техніу м'язових енергій стало ще більш витонченим, завдяки новим анатомічним відомостям про глибокі хребетні м'язи та пропріорецепцію, а також про такі неврологічні механізми, як окуло-цервікальні рефлекси та рефлекси, пов'язані з функціями дихання рухової системи. За цей період розвинулися також основні поняття фізіології тонічних і фазових м'язів, що явно пов'язано з клінічним застосуванням ТЕМ.

Як і на самому початку еволюції, методи діагностики, що розвивалися в контексті ТЕМ, враховують такі поняття, як ключове ушкодження, механізми адаптації тіла до ушкоджень, у такий спосіб, що можна виділяти й ефективно лікувати специфічні суглоби, які відповідають за стрес тіла (та симптоми, що випливають із цього стресу). Система діагностик для ТЕМ значною мірою сприяла підвищенню клінічної ефективності інших прямих технік, тому що ушкодження, які лікують за допомогою цих технік, стали визначати точніше. Деякі з переваг ТЕМ перераховані нижче.

Переваги м'язово-енергетичних технік:

• Безпечність. Техніки передбачають активну участь пацієнта, що дає йому змогу зберігати контроль і брати участь у власному лікуванні. Такий контроль, своєю чергою, майже виключає ймовірність пошкодження тканин.
• Покращення рухливості суглобів. МЕТ спрямовані на поліпшення рухливості суглобів за рахунок використання м'язових скорочень пацієнта в певних напрямках. Метод допомагає відновити нормальний діапазон рухів у суглобі й усунути обмеження або дисфункції.
• Лікування засноване на діагностиці. Вплив здійснюється на дисфункціональні м'язи і суглоби, визначені на етапі діагностики обмежених рухів або м'язового дисбалансу, що призводить до точного і цілеспрямованого лікування.
• Знеболювання. Часто дають змогу доволі швидко зменшити біль, спричинений обмеженням рухливості суглобів або постуральним дисбалансом. Якщо вилікувано ключове ураження, то й усунути його повністю.
• Активна участь пацієнта. М'язово енергетичні техніки розширюють можливості пацієнтів, активно залучаючи їх у власне лікування. Пацієнти можуть бути навчені самостійному застосуванню в домашніх умовах. Така участь може призвести до поліпшення довгострокових результатів лікування.

Техніка енергії м'язів зовсім не травматична плюс, ці методи є ефективними у виявленні та корекції "ключових" пошкоджень. З огляду на свої концептуальні можливості, ТЕМ може цілком логічно розглядатися як перша сходинка для студентів, які починають навчатися мануальної терапії, оскільки вона створює структуру для кращого розуміння інших модальностей мануальної терапії. Наприклад, у тих, хто опанував м'язово-енергетичні методи, техніка поштовху стає м'якшою і точнішою.

Діагностика в методі має унікальні характеристики, і її ефективність, так само як і дієвість лікування, ґрунтуються на взаємозв'язку безлічі взаємозалежних чинників. Ефективне застосування теоретичних засад потребує також наявності сполучної ланки між теорією і практикою. Це, своєю чергою, пропорційно ступеню розуміння і компетентності в поняттях і техніках зовнішнього огляду та обстеження. Крім того, шляхом порівняння і протиставлення іншим, альтернативним підходам до розв'язання клінічних проблем, ухвалення рішень і терапії, лікар-практик може розширити повноту сприйняття концепцій і принципів ТЕМ.

☛  Клінічна нейродинаміка.
☛  Фасилітований позиційний реліз.