Нейром'язова терапія

NEUROMUSCULAR THERAPY

Нейром'язова терапія була розроблена в Європі в 30-ті роки минулого століття як поєднання традиційних аюрведичних (Стародавня Індія) методів масажу і методів терапії м'яких тканин, почерпнутих з інших джерел. Спеціаліст у галузі хіропрактики, доктор медицини Stanley Lief і його двоюрідний брат, доктор медицини Boris Chaitow, лікар-натуропат і остеопат, розробили техніки, звані тепер нейром'язовими, які є чудовим і нескладним інструментом діагностики та терапії. Існує також американська версія методу, яка бере свій початок у роботах хіропрактера Raymond Nimmo.

Нейром'язова терапія Така терапія м'язів належить до мануальних методів, де застосовують специфічний тиск і рух, найчастіше використовують пальці або великий палець. Ці техніки можуть мати або діагностичну (оцінка), або терапевтичну мету, і ступінь використовуваного тиску значно варіюється між цими двома режимами застосування. Є тонкі відмінності між європейською та американською версіями NMT.

Додаткові ручні методи NMT (обидві версії) охоплюють масаж, м'язово енергетичні техніки (МЕТ), техніки позиційного релізу (PRT), техніки міофасціального релізу (MRT) і варіації цих м'якотканинних підходів.

Терапевтично, нейром'язовий масаж прагне сприяти змінам в неблагополучних тканинах, заохочуючи відновлення нормальної функції, з особливим акцентом дезактивувати локальні точки рефлексогенної активності, такі як міофасціальні тригерні точки. Альтернативною метою застосування є нормалізація дисбалансу в гіпертонічній та/або фіброзній тканині, або як самоціль, або як підготовка до суглобової мобілізації чи маніпуляції.

Вплив нейром'язового масажу

NMT спрямована вирішити низку особливостей, які зазвичай беруть участь у виникненні або посиленні болю та дисфункції, включно з-поміж іншого:

Біомеханічні фактори - пози, зокрема звичні рухи, схильність до гіпервентиляції, а також локальні дисфункціональні стани, як-от гіпертонус, тригерні пункти, стиснення або компресія нервів.
Психологічні чинники - стрес, тривога, депресія тощо і пов'язані з ними прояви в тілі.
Біохімічні особливості - порушення балансу поживних речовин та їх нестача, інтоксикація (екзогенна та ендогенна), ендокринний дисбаланс (наприклад, недостатність функції щитоподібної залози), ішемія, запалення.

Нейром'язова терапія вбачає свою роль у спробі нормалізувати або модулювати будь-який вплив на скелетно-м'язовий біль і дисфункцію, які можна визначити, для того, щоб видалити або змінити стільки етіологічних і постійно діючих впливів, наскільки можливо, без створення додаткового стресу або погіршення адаптації.

Як можна помітити, метод сам являє собою не якісь стандартні для всіх впливи, а дуже пацієнтоорієнтований і призначений для вирішення цілком конкретних дисфункцій у м'язах. Ще один великий плюс - пацієнт може бути навчений самостійного застосування лікувальних технік.