Метод Маккензі

Метод Маккензі, або Механічна діагностика та терапія (МДТ), — це широко визнана система обстеження та лікування болю в хребті та кінцівках. Її головна особливість, яка свого часу і привернула мене до неї, — акцент на самостійній роботі пацієнта, а не на пасивному очікуванні результатів від фахівця.

Історія методу розпочалася в 1956 році у Веллінгтоні, коли фізіотерапевт Робін Маккензі лікував пацієнта на прізвище Сміт. Три тижні стандартного лікування теплом та ультразвуком не давали жодного ефекту. І тут випадок зіграв свою роль: Сміт ліг на стіл, кінець якого був піднятий після попереднього пацієнта, і опинився в положенні сильного прогину назад. Біль, що віддавала в ногу, негайно перемістилася в центр попереку та відступила. Цей ефект Маккензі назвав централізацією — і саме на ній побудував всю свою систему.

Показово, що це відкриття сталося саме випадково — і в цьому є своя логіка. Маккензі не вигадував метод у теорії, він спостерігав за реакцією живого тіла і робив висновки з того, що бачив. Саме такий підхід — від практики до системи, а не навпаки — багато в чому і пояснює, чому метод виявився настільки життєздатним і відтворюваним у руках інших фахівців.

В основі методу Маккензі три принципи:

1. Пацієнт сам активно бере участь у лікуванні: за оцінкою Маккензі, близько 80% людей здатні впоратися з болем самостійно при правильному підході.
2. Централізація: якщо біль під час вправ зміщується з ноги або руки ближче до хребта, це хороший знак і передвісник швидкого одужання.
3. Класифікація не за знімками МРТ, а за тим, як тіло реагує на рух. Тут виділяють три синдроми: постуральний — коли біль виникає від тривалої нерухомості та поганої постави; дисфункцію — коли турбують вже пошкоджені або вкорочені тканини; та дерангмент — найбільш частий випадок, пов'язаний зі зміщенням всередині міжхребцевого диска, при якому біль може швидко змінювати і характер, і локалізацію.

Остеопатичний Ментор - моє наставництво та курси

Показання та протипоказання

Метод добре працює при болях механічної природи — у попереку, шиї, плечах. Є кілька ознак, що він вам підійде: протягом дня бувають хоча б короткі проміжки без болю, вона посилюється від тривалого сидіння або нахилів, але вщухає при ходьбі або в положенні лежачи на животі. При цьому важливо розуміти, що при підозрі на серйозні патології — онкологію, переломи, інфекції — або при порушенні контролю над сечовипусканням метод не застосовується.

Вправи будуються на принципі спрямованої переваги: обирається той рух, який зменшує або централізує біль. Найчастіше це розгинання. Для попереку — лежачи на животі з поступовим підйомом верхньої частини тіла на руках. Для шиї — ретракція, тобто горизонтальне зміщення голови назад, і розгинання після неї. Починають завжди з власних рухів; якщо цього недостатньо, додають тиск руками, і лише у складних випадках — близько 10–30% — потрібна допомога сертифікованого фахівця. Сам Маккензі казав про це просто: ніхто не подбає про ваш хребет краще, ніж ви самі.

Місце серед інших методів

Мене завжди цікавили не лише методи мануальної допомоги пацієнту терапевтом, але й ті, що допускають самостійне застосування. Серед них метод Маккензі займає гідне місце. Метод добре опрацьований, має досить тривалу історію, пройшов перевірку практикою та має доказову базу.

Зі свого боку, я часто рекомендую своїм пацієнтам деякі базові вправи і бачу хороші результати. Крім цього, і в профілактичних вправах, які я розробив для себе, підходу Маккензі також знайшлося місце.

☛  Китайська гімнастика цигун.
☛  Індивідуальна кінезіотерапія для спини і не тільки.