Китайська гімнастика цигун

Цигун — це китайська гімнастика та система оздоровлення, спрямована на збалансований розвиток не лише тіла, але й духу. Не дивно, що його також називають медитацією в русі, а самі китайці сприймають його швидше як дихальну вправу.

Історія та даоські корені

Цигун має тисячолітню історію, що сягає глибокої давнини Китаю. Перші згадки про дихальні практики та енергетичні вправи з'являються в текстах, датованих III тисячоліттям до нашої ери. Особливо сильний вплив на формування цигуну мали даоські філософи та майстри, які розглядали людину як мікрокосм, що відображає закони всесвіту.

Даоська традиція заклала основу розуміння руху життєвої енергії «ці» енергетичними каналами тіла — меридіанами. Центральна концепція Дао як природного шляху всесвіту знаходить своє втілення в принципі «у-вей» (無為) — недіяння або природна дія без примусу. У контексті цигуну це означає слідування природним ритмам тіла і дихання, відмову від насильства над собою та гармонійну взаємодію з внутрішніми процесами. Здоров'я та довголіття досягаються не через боротьбу або примус, а через тонке культивування внутрішньої енергії відповідно до принципів Дао.

Особливе місце в історії цигуну займають такі видатні постаті, як Лао-цзи та Чжуан-цзи, філософські твори яких заклали теоретичні основи практики. У період dynastії Тан (618-907 н. е.) цигун отримав особливо широке поширення як серед ченців і відлюдників, так і серед придворних та лікарів.

Фізіологічні ефекти цигуну

Сучасні наукові дослідження підтверджують багато з тих ефектів, які описували стародавні майстри. Регулярна практика цигуну має комплексний вплив на організм:

Серцево-судинна система: Повільні, ритмічні рухи в поєднанні з глибоким диханням сприяють зниженню артеріального тиску, поліпшенню мікроциркуляції та підвищенню еластичності судин. Практика активізує парасимпатичну нервову систему, що призводить до уповільнення серцевого ритму та поліпшення його варіабельності.

Дихальна система: Спеціальні дихальні техніки підвищують життєву ємність легень, поліпшують газообмін і сприяють більш ефективному насиченню тканин киснем. Діафрагмальне дихання масажує внутрішні органи та поліпшує лімфатичний дренаж.

Нервова система: Цигун сприяє виробленню нейромедіаторів, відповідальних за гарний настрій та зниження стресу. Регулярна практика поліпшує концентрацію уваги, пам'ять та загальну когнітивну функцію.

Опорно-рухова система: Плавні рухи зміцнюють м'язи, поліпшують гнучкість суглобів та координацію рухів. Особлива увага приділяється розвитку глибоких стабілізуючих м'язів та правильній поставі.

Ендокринна система: Практика сприяє нормалізації гормонального балансу, зниженню рівня кортизолу та інших стресових гормонів, що сприятливо впливає на імунну систему та загальне самопочуття.

До цигуну мене привели мої глибокі дослідження питань стресу та його впливу на організм, роботи автономної нервової системи і ширше — лікування та профілактика дисфункцій психосоматичних і соматопсихічних.

Наприклад, вправи цигуну показали відмінні результати в експериментах з вимірюванням ВСР варіабельності серцевого ритму — об'єктивного показника активності блукаючого нерва та рівня стресу. Навіть 10-20-хвилинний комплекс має великий вплив на симпато-парасимпатичний баланс та самопочуття.

Сприйняття власного тіла та усвідомлення себе у своєму тілі — це ще один найцікавіший напрямок використання даоських вправ. Багато вправ тілесно-орієнтованої психотерапії прямо запозичені з цигуну. Наприклад, заземлення, повільні, усвідомлені та синхронні з диханням рухи тощо. Думаю, що в цьому напрямку на нас чекає ще безліч дивовижних відкриттів.

☛  Аутогенне тренування за Шульцем.
☛  Постізометрична релаксація м'язів ПІР.